Починати привчати маля до горщика має сенс у
проміжку від 1-1,5 року. Повний контроль за сечовим міхуром виникає приблизно в
три роки (нічний контроль виникає ще пізніше). Не варто починати процес із
«висаджування» по годинах, особливо якщо дитина ще маленька, - вона не розуміє
сенсу процедури і може збунтуватися. Якщо ви поспостерігаєте за дитиною, то
незабаром почнете визначати виниклі в неї фізіологічні потреби: як правило, у
цей час дитина припиняє гру і стає забавно зосередженою. У такі моменти і можна
встигнути м’яко запропонувати сісти на горщик, пояснивши, навіщо це потрібно
(«дорослі, коли хочуть піяти, ідуть у туалет, а малята сідають на горщик – так
їм зручно, сухо»). Якщо Ви прихильники обов’язкового
«висаджування», робіть це не кожні 2 години, а в моменти, коли дитина приблизно
готова: після пробудження, довгого «сухого» періоду, перед прогулянкою. Коли
дитина отримає досвід використання горщика й почне розуміти, для чого він
потрібний, можна починати періодично пропонувати їй горщик протягом дня. Не
забувайте: у природі людини закладене прагнення до чистоти й самостійності. Що
обов’язково потрібно зробити – почати розставатися з одноразовими підгузками.
Якщо на дитину одягнений підгузок, вона може просто не усвідомити, що попісяла,
адже вона не почуває дискомфорту від мокрого одягу, виходить, що мотивації
контролювати процес у неї немає! Починати «життя без памперсів» краще вдень –
запасіться терпінням і купою змінних штанців! Має сенс заздалегідь познайомити
маля з новим цікавим предметом – дайте йому доторкнутися до горщика,
розповідайте, який він корисний (допомагає штанцям залишатися сухими, а малятам
– бути «як дорослі»). Можна залучити до процесу улюблені іграшки – нехай
сідають на горщик по черзі. Привчати дитину до горщика в нічний час більш
важко. Як правило, розбуджені діти незадоволені, плачуть і часом потім не
можуть заснути. Все це може погіршити процес приучення, тому варто
задовольнятися заміною памперсу на клейонку й докладним поясненням: «Якщо
захочеш уночі попісяти, розбуди маму або, якщо хочеш, зроби це сам, горщик
стоїть ось тут». І якщо в малюка вийшло прокинутися самому або проспати ніч
сухим – він буде пишатися собою!
«НЕХОЧУХИ»
Якщо малюк відмовляється, у жодному разі не змушуйте його – спробуйте
зрозуміти, у чому причина. Можливо, йому не подобається сам горщик або,
можливо, йго місце, або незатишно сидіти на ньому. Спробуйте поміняти горщик,
перемінити цого місце, підстелити під ніжки килимочок, перевірити наявність
потягів. Малюк може відмовлятися від горщика й з фізичних причин – якщо йому
один раз було важко спорожнитися, наприклад, через запор, він буде боятися
повторення болю. У такому разі варто спробувати пояснити дитині, що цього разу
все буде в порядку. Якщо умовляння не допомагають – зробіть невелику перерву в
навчанні. Часто причиною відмови від горщика є сварка з мамою або конфлікти в
родині, реакція на розлуку із близькою людиною або зміни в способі життя (вихід
в садочок, переїзд…).Ваше завдання – поставитися до малюка з терпінням і
любов’ю. Іншою причиною відмови може стати зайва батьківська дбайливість:
можливо, ви занадто часто висаджуєте дитину на горщик, змушуєте її сидіти
подовгу й т.д.Маля своїм небажанням ходити на горщик може почати боротися за
право робити так, як йому хочеться. Не забувайте, що дворічні діти вперті – ваш
натиск дасть зворотній результат. Але пам"ятайте, що дорічні діти дуже
люблять радувати маму – ваша похвала й гордість за досягнення малюка стануть
чарівним способом!
ОБИРАЄМО ГОРЩИК
У магазинах зараз представлено розмаїття горщиків: у вигляді стільчиків,
машинок, звірів, птахів – з музикою й без. Але, якщо вибирати виходячи з того,
що "спілкування з горщиком" не гра, а звичайна справа, варто купити
просту, але зручну модель. Чому? Тому що, в ідеалі, дитина повинна бути
зосереджена на процесі, а не на грі. І ще тому, що в житті маляти будуть сотні
ситуацій, коли потрібно буде сходити в туалет поза будинком – там навряд чи
будуть машинка або жираф. А якщо дитина звикне до свого унікального горщика,
іншими він може відмовитися користуватися. Існують співаючі горщики – якщо
дитині вдалося домогтися результату, горщик грає мелодію. Такий горщик має свої
переваги і подобається багатьом малюкам. Якщо стомлений тато спокійно
реагуватиме на звукове оформлення серед ночі, а маленький господар горщика не
лякатиметься несподіваних звуків, цей варіант вам підійде. На що варто звернути
увагу в першу чергу – на зручність горщика. Чудовий варіант – горщик-стільчик,
на ньому можна сидіти довгий час не стомлюючись. Горщик із завищеною передньою
частиною підходить більше для хлопчиків, але і більшість дівчаток віддають
перевагу саме такому горщику.
ГОЛОВНА ЗАПОРУКА УСПІХУ процесу
приучення до горщика – спокійне, терпляче й турботливе відношення батьків до
маляти в цей непростий період. Вам не завадить почуття гумору й упевненість в
тому, що цей процеси неодмінно увінчається успіхом!
ПРИ ПРИУЧЕННІ ДИТИНИ ДО ГОРЩИКА НЕ РЕКОМЕНДУЄТЬСЯ:
Сварити малюка за промахи (напісяв у штанці або повз горщик), а хвалити
за те, що в нього вийшло сходити на горщик можна, але без перебільшення;
Висміювати дитину, ганьбити її (не використовувати аргументи типу
"у штанці пісяють бруднюлі", "ай-ай, над тобою будуть
сміятися" і т.д.);
Демонструвати відразу до виділень дитини
або її мокрих штанців. Дитина сприймає свої виділення не як щось брудне,
а як частину себе самої.
Концентруватися на занадто
швидкому результаті й приділяти приученню дуже багато уваги. Нехай усе буде
природно, начебто мимохідь.
ЗАПАСІТЬСЯ ТЕРПІННЯМ І НЕ ВТРАЧАЙТЕ ПОЧУТТЯ ГУМОРУ: ЗРЕШТОЮ, УСІ ДОРОСЛІ
ВМІЮТЬ ХОДИТИ В ТУАЛЕТ САМОСТІЙНО. ВИХОДИТЬ, І МАЛЯ НЕОДМІННО НАВЧИТЬСЯ!
Комментариев нет:
Отправить комментарий