Дидактична гра "Що спочатку, що потім?"

Дидактична гра "Що спочатку, що потім?"

          Мета: Розвивати розуміння простих причинно-наслідкових зв"язків, 

вчити будувати речення за допомогою слів БО, ЧЕРЕЗ ТЕ ЩО, ТОМУ.

Картки включають в себе серію картинок із зображенням простих сюжетів. Дитина повинна зрозуміти, що є причиною, а що - наслідком зображеного на картинках.

Картки потрібно розрізати по лініям.

Розвиваючі завдання для малят для розвитку мислення, уваги та дрібної моторики рук.

Розвиваючі завдання для малят
для розвитку мислення, уваги та дрібної моторики рук.

Як правильно вибрати іграшку для малюка

Як правильно вибрати іграшку для малюка

     1.    Іграшка повинна мати хоча б одну мету:

-         навчити дитину розрізняти кольори;

-         підготувати руку до письма (розвивати дрібну моторику);

-         вивчити назви тварин;

-         тренувати лічбу;

-         розвивати розуміння причинно-наслідкового зв'язку (лабіринти);

-         допомагати “вихлюпувати” агресію;

-         розвивати творчу фантазію;

-         розвивати органи чуття: очі, вуха, руки;

-         розвивати логіку, пам'ять, увагу;

-         сприяти розвитку сюжетно-рольової гри.

     2.    Кожен наступний матеріал, який ви купуєте для розвитку      

         певної навички, повинен бути трохи складнішим за попередній     ( пазли з 4 частин, з 6, 10 і т.д).

     3.    Іграшка повинна бути безпечною, з якісних матеріалів.

     4.    Розмір та вага повинні бути доступні дитині.

     5.    Іграшка повинна бути рухливою та  по можливості м'якою.

     6.    Іграшка повинна відповідати віку дитини.

     7.    Іграшка повинна бути зрозумілою дитині.

                                         

Не замінюйте свою увагу до дитини новими іграшками

Не примушуйте  дитину своїми руками викидати зламані 

або застарілі іграшки

Не купуйте іграшки без зайвої потреби

Привчаємо малюка до горщика

Починати привчати маля до горщика має сенс у проміжку від 1-1,5 року. Повний контроль за сечовим міхуром виникає приблизно в три роки (нічний контроль виникає ще пізніше). Не варто починати процес із «висаджування» по годинах, особливо якщо дитина ще маленька, - вона не розуміє сенсу процедури і може збунтуватися. Якщо ви поспостерігаєте за дитиною, то незабаром почнете визначати виниклі в неї фізіологічні потреби: як правило, у цей час дитина припиняє гру і стає забавно зосередженою. У такі моменти і можна встигнути м’яко запропонувати сісти на горщик, пояснивши, навіщо це потрібно («дорослі, коли хочуть піяти, ідуть у туалет, а малята сідають на горщик – так їм зручно, сухо»). Якщо Ви прихильники обов’язкового «висаджування», робіть це не кожні 2 години, а в моменти, коли дитина приблизно готова: після пробудження, довгого «сухого» періоду, перед прогулянкою. Коли дитина отримає досвід використання горщика й почне розуміти, для чого він потрібний, можна починати періодично пропонувати їй горщик протягом дня. Не забувайте: у природі людини закладене прагнення до чистоти й самостійності. Що обов’язково потрібно зробити – почати розставатися з одноразовими підгузками. Якщо на дитину одягнений підгузок, вона може просто не усвідомити, що попісяла, адже вона не почуває дискомфорту від мокрого одягу, виходить, що мотивації контролювати процес у неї немає! Починати «життя без памперсів» краще вдень – запасіться терпінням і купою змінних штанців! Має сенс заздалегідь познайомити маля з новим цікавим предметом – дайте йому доторкнутися до горщика, розповідайте, який він корисний (допомагає штанцям залишатися сухими, а малятам – бути «як дорослі»). Можна залучити до процесу улюблені іграшки – нехай сідають на горщик по черзі. Привчати дитину до горщика в нічний час більш важко. Як правило, розбуджені діти незадоволені, плачуть і часом потім не можуть заснути. Все це може погіршити процес приучення, тому варто задовольнятися заміною памперсу на клейонку й докладним поясненням: «Якщо захочеш уночі попісяти, розбуди маму або, якщо хочеш, зроби це сам, горщик стоїть ось тут». І якщо в малюка вийшло прокинутися самому або проспати ніч сухим – він буде пишатися собою!

«НЕХОЧУХИ»

Якщо малюк відмовляється, у жодному разі не змушуйте його – спробуйте зрозуміти, у чому причина. Можливо, йому не подобається сам горщик або, можливо, йго місце, або незатишно сидіти на ньому. Спробуйте поміняти горщик, перемінити цого місце, підстелити під ніжки килимочок, перевірити наявність потягів. Малюк може відмовлятися від горщика й з фізичних причин – якщо йому один раз було важко спорожнитися, наприклад, через запор, він буде боятися повторення болю. У такому разі варто спробувати пояснити дитині, що цього разу все буде в порядку. Якщо умовляння не допомагають – зробіть невелику перерву в навчанні. Часто причиною відмови від горщика є сварка з мамою або конфлікти в родині, реакція на розлуку із близькою людиною або зміни в способі життя (вихід в садочок, переїзд…).Ваше завдання – поставитися до малюка з терпінням і любов’ю. Іншою причиною відмови може стати зайва батьківська дбайливість: можливо, ви занадто часто висаджуєте дитину на горщик, змушуєте її сидіти подовгу й т.д.Маля своїм небажанням ходити на горщик може почати боротися за право робити так, як йому хочеться. Не забувайте, що дворічні діти вперті – ваш натиск дасть зворотній результат. Але пам"ятайте, що дорічні діти дуже люблять радувати маму – ваша похвала й гордість за досягнення малюка стануть чарівним способом!

ОБИРАЄМО ГОРЩИК

У магазинах зараз представлено розмаїття горщиків: у вигляді стільчиків, машинок, звірів, птахів – з музикою й без. Але, якщо вибирати виходячи з того, що "спілкування з горщиком" не гра, а звичайна справа, варто купити просту, але зручну модель. Чому? Тому що, в ідеалі, дитина повинна бути зосереджена на процесі, а не на грі. І ще тому, що в житті маляти будуть сотні ситуацій, коли потрібно буде сходити в туалет поза будинком – там навряд чи будуть машинка або жираф. А якщо дитина звикне до свого унікального горщика, іншими він може відмовитися користуватися. Існують співаючі горщики – якщо дитині вдалося домогтися результату, горщик грає мелодію. Такий горщик має свої переваги і подобається багатьом малюкам. Якщо стомлений тато спокійно реагуватиме на звукове оформлення серед ночі, а маленький господар горщика не лякатиметься несподіваних звуків, цей варіант вам підійде. На що варто звернути увагу в першу чергу – на зручність горщика. Чудовий варіант – горщик-стільчик, на ньому можна сидіти довгий час не стомлюючись. Горщик із завищеною передньою частиною підходить більше для хлопчиків, але і більшість дівчаток віддають перевагу саме такому горщику.

ГОЛОВНА ЗАПОРУКА УСПІХУ процесу приучення до горщика – спокійне, терпляче й турботливе відношення батьків до маляти в цей непростий період. Вам не завадить почуття гумору й упевненість в тому, що цей процеси неодмінно увінчається успіхом!

ПРИ ПРИУЧЕННІ ДИТИНИ ДО ГОРЩИКА НЕ РЕКОМЕНДУЄТЬСЯ:

Сварити малюка за промахи (напісяв у штанці або повз горщик), а хвалити за те, що в нього вийшло сходити на горщик можна, але без перебільшення;

Висміювати дитину, ганьбити її (не використовувати аргументи типу "у штанці пісяють бруднюлі", "ай-ай, над тобою будуть сміятися" і т.д.);

Демонструвати відразу до виділень дитини  або її мокрих штанців. Дитина сприймає свої виділення не як щось брудне, а як частину себе самої.

Концентруватися  на занадто швидкому результаті й приділяти приученню дуже багато уваги. Нехай усе буде природно, начебто мимохідь.

ЗАПАСІТЬСЯ ТЕРПІННЯМ І НЕ ВТРАЧАЙТЕ ПОЧУТТЯ ГУМОРУ: ЗРЕШТОЮ, УСІ ДОРОСЛІ ВМІЮТЬ ХОДИТИ В ТУАЛЕТ САМОСТІЙНО. ВИХОДИТЬ, І МАЛЯ НЕОДМІННО НАВЧИТЬСЯ!

Чи готова Ваша дитина відвідувати дитячий садок?

ЧИ ГОТОВА ВАША ДИТИНА ВІДВІДУВАТИ ДИТЯЧИЙ САДОК?

Щоб зрозуміти чи готова ваша дитина відвідувати дитячий садок допоможе невеликий опитувальник -  тест. 

Відповідаючи на запитання опитувальника, шановні батьки, Ви самі можете побачити «складні моменти» в житті та розвитку дитини, які утруднюватимуть її адаптування до нових умов дитячого садка. Тож Ви маєте орієнтири щодо змін у вихованні дитини та організації ре­жимних моментів вдома.

1. Який настрій переважає в дитини останнім часом вдома?

    -  пригнічений - 1 бал;

    -  нестійкий - 2 бали;  

    -  бадьорий, урівноважений - 3 бали

2.  Як дитина засинає?      

    -  неспокійно - 1 бал;

    -  довго не засинає - 2 бали;  

    -  швидко, спокійно - 3 бали   

 3.   Чи використовуєте Ви додатковий вплив, щоб приспати дитину (заколисування, читання        казок, масаж, колискові тощо)? 

    -  так - 1 бал;

    -  іноді- 2 бали;  

    -  ні - 3 бали   

 4.   Яка тривалість денного сну дитини?   

    -  близько години - 1 бал;

    -  до двох годин - 2 бали;  

    -  більше двох годин - 3 бали  

5.  Який апетит у дитини?

     -  поганий - 1 бал;

     -  вибірковий, нестійкий - 2 бали;  

     -  гарний - 3 бали  

6.  Як ставиться дитина до висаджування її на горщик?

     -  негативно - 1 бал;

     -  байдуже - 2 бали;  

     -  позитивно - 3 бали  

7.  Чи проситься дитина на горщик?

     -  ні - 1 бал;

     - іноді - 2 бали;  

     -  так - 3 бали 

8.  Чи є у дитини погані звички (смокче соску або палець, розгойдується абощо)?

     -  є - 1 бал;

     -  ситуативно - 2 бали;  

     -  немає - 3 бали 

9.  Чи цікавиться дитина іграшками, побутовими предметами?

     -  ні - 1 бал;

     -  іноді - 2 бали;  

     -  так - 3 бали 

10.  Чи проявляє дитина інтерес до дій дорослих?

     -  ні - 1 бал;

     -  іноді - 2 бали;  

     -  так - 3 бали 

11.  Як грається дитина?

     -  не грається наодинці, кличе дорослого - 1 бал;

     -  інколи може гратися самостійно - 2 бали;  

     -  уміє гратися самостійно - 3 бали 

12.  Чи самостійна дитина у побутових процесах (одягається, їсть тощо)

     -  ні - 1 бал;

     -  частково - 2 бали;  

     -  так - 3 бали 

13.  Як дитина ставиться до зауважень чи заборон дорослого?

     -  завжди негативно - 1 бал;

     -  вибірково - 2 бали;  

     -  адекватно - 3 бали

14.  Які стосунки дитини з дорослими?

     -  важко - 1 бал;

     -  вибірково - 2 бали;  

     -  легко йде на контакт - 3 бали

15.  Які стосунки дитини з однолітками?

     -  важко - 1 бал;

     -  вибірково - 2 бали;  

     -  легко йде на контакт - 3 бали

16.  Як ставиться дитина до занять: уважна, посидюча, активна?

     -  ні - 1 бал;

     -  не завжди - 2 бали;  

     -  так - 3 бали

17.  Чи впевнена дитина у собі?

     -  ні - 1 бал;

     -  не завжди - 2 бали;  

     -  так - 3 бали

18.  Чи має дитина досвід розлуки з близькими їй людьми?

     -  ні - 1 бал;

     -  частково - 2 бали;  

     -  розлучається легко - 3 бали

19.  Чи має дитина виняткову прихильність до кого-небудь із дорослих у сім'ї?

     -  так - 1 бал;

     -  ситуативно - 2 бали;  

     -  ні - 3 бали

Підрахуйте суму балів за відповідями, 

і ви зможете зробити загальний прогноз адаптації малюка до умов дитячого садка:

      —  57-46 балів — дитина готова відвідувати дитячий садок;

      —  45-35 балів — дитина умовно готова відвідувати дитячий садок;

      —  34-17 балів — дитина не готова відвідувати дитячий садок.

Адаптація до дитячого садка

АДАПТАЦІЯ ДИТИНИ ДО ДИТЯЧОГО САДКА

      Адаптація або пристосування організму до нових умов 

      включає широкий спектр індивідуальних реакцій,

      які залежать від психофізіологічних та індивідуальних особливостей дитини,

      сімейних стосунків та низки життєвих обставин.

      Для малюка дитячий садок — це новий, ще невідомий простір, нове оточення

       і нові стосунки; потрапивши сюди, дитина змушена до всього пристосовуватися.

      Для того, щоб сформувалися механізми саморегуляції, які дозволять малюку

      пристосуватися до нових умов, дитині потрібно відчувати себе захищеною.

     Добре, коли малюк починає відвідувати дитячий садок на початку нового

      навчального року, тобто у серпні-вересні. По-перше, влітку майже всі діти 

     оздоровлюються: проводять багато часу на свіжому повітрі в селі чи біля моря. 

     Повітря, сонце, вода, фізична активність і вітаміни підвищують запас

     міцності дитячого організму, що дозволяє легше подолати майбутні 

     ви­пробування в період адаптації.

     По-друге, у вересні ще досить тепло, багато овочів і фруктів. 

     Час негожої погоди, мокрого взуття й осінніх застуд ще не настав: 

     є шанс, що малюк встигне пристосуватися до нового способу життя

      перед тим, як оточуючі почнуть чхати і хворіти. Тож в інтересах 

     здоров'я дитини батькам варто планувати початок відвідування дитячого

      закладу саме на кінець серпня — початок вересня.

     Є різні думки з приводу того, в якому віці дитині краще починати відвідувати ДНЗ. 

     Досвід роботи та спостереження вихователів дає можливість стверджувати:

     оптимальний вік початку відвідування дитячого садка 2-3 роки. 

     Як правило, це пов'язане з тим, що діти, яким ще не виповнилося двох років,

      не вміють самостійно користуватися ложкою, одягатися, користуватися 

     туалетом тощо. До того ж вони у дитсадку частіше хворіють, адже що 

     молодша дитина, то слабша її імунна система. Крім того, науковці довели,

     що саме у 2—3 роки збільшується витривалість клітин кори головного

     мозку та здатність до концентрації нервового збудження. Тому малюк

      у цьому віці вже може довше зосереджуватися на одному виді 

     діяльності (завданні або грі) і менше стомлюється, готовий бути бадьорим

     і активним усі 6—7 годин, до й після денного сну. Доречно зазначити, 

     що в малюка вже є потреба й можливість

     присвятити цей час спілкуванню не тільки з батьками, але й з іншими

     дорослими людьми або дітьми.

     За спостереженнями психологів, найбільш критичний вік для адаптації 

     — від 9—10 місяців до 1 року 6 місяців і від 3 до 3,5 років. 

     Але можна впевнено стверджувати: ніхто не знає малюка краще за батьків.

     Якщо обставини дозволяють, батьки можуть віддавати в садочок дитину

      в будь-якому віці, керуючись своєю інтуїцією та враховуючи індивідуальні 

     особливості малюка.

     Етапи адаптації

     У процесі адаптації дитини до умов ДНЗ дослідники виокремлюють кілька 

     основних етапів:

     •      «Буря» — комплекс зовнішніх впливів спричиняє бурхливу реакцію

      та сильне напруження дитячого організму. Підвищується збудливість, 

     тривожність, можуть зростати агресивність, заглиблення в себе, часто 

     спостерігаються поганий сон, апетит, настрій. Тривалість цього етапу 

     — від 2—3 днів до 1—2 місяців;

     •      «Буря затихає» — період нестійкого стану, коли дитина шукає 

     оптимальні варіанти реагування на впливи: намагається взаємодіяти з однолітками,

      стає більш активною, зацікавленою, врівноваженою. Тривалість — від тижня

      до 2—3 місяців;

     •      «Штиль» — період відносного пристосування до нових умов. 

     Дитина починає засвоювати нову інформацію, встановлювати контакти,

      виявляти під час занять ініціативу. При цьому суттєво зменшується захворюваність,            

      поліпшуються сон, апетит, настрій. Сприятливий період для розвитку 

     всіх психічних процесів. Тривалість цього етапу — від 2—3 тижнів до 6 місяців. 

     Ступені адаптації: 

     Залежно від тривалості адаптаційного періоду та поведінки дитини 

     можна виділити різні ступені адаптації малюка до до­шкільного закладу.

     Легка (фізіологічна, природна) адаптація — поведінка дитини 

     нормалізується протягом 10—15 днів. Дитина вливається в но­вий колектив

      безболісно, їй там комфортно, вона не влаштовує істерик, коли йде в

     дитячий садок. Такі діти, як правило, рідко хворіють, хоча в період адаптації

     «зриви» все ж таки можливі.

     Середня адаптація — поведінка дитини нормалізується протя­гом 15—30 днів. 

     Малюк худне, хворіє, але не важко, без усклад­нень; більш-менш стерпно 

     переносить «походи» в дитячий садок, може інколи недовго поплакати. 

     Як правило, у цей час захворювань уникнути не вдається.

     Важка патологічна адаптація — триває від 2 місяців і більше. У цей період

     у дитини спостерігаються погіршення апетиту, аж до повної відмови від їжі, 

     порушення сну і сечовипускання, різкі перепади настрою, часті зриви й 

     вередування. Крім того малюк дуже часто хворіє (хвороба нерідко пов'язана 

     з неба­жанням дитини йти в дитячий садок). Такі діти в колективі відчувають

      себе невпевнено, майже ні з ким не граються.

     Причини важкої адаптації 

     Причинами важкої адаптації до умов дошкільного закладу можуть бути:

     1. Несформованість позитивного настановлення на відвідування 

     дошкільного закладу (буває, що діти взагалі нічого не знають 

     про життя в дитячому садку, про те, що там на них чекає). Для того,

     щоб негативні емоції не стали перешкодою для дитини в період адаптації,

     важливо сформувати в неї позитивне очікування щодо майбутніх змін. 

     Досить часто батьки співчутливо ставляться до того, що малюк має йти 

     у дитсадок. Унаслідок такого ставлення дитина починає страждати, 

     капризувати, відмовляється відвідувати ДНЗ. А інколи батьки навіть 

     залякують дитину дитячим закладом. Важливо зазначити, що період

     адаптації важкий не тільки для дитини, а й для вихователя, тому батьки 

     мають позитивно налаштовувати малюка на зустріч із вихователем.

     2. Несформованість навичок самообслуговування. Інколи батьки, 

    бажаючи заощадити час, поспішають нагодувати, одягнути малюка, 

    сповільнюючи таким чином формування в дитини необхідних практичних 

    умінь і навичок. Такі діти, потрапляючи до дитячого закладу, почувають 

    себе безпорадними та самотніми — вони не можуть самостійно одягатися, 

    користуватися туалетом.

    3. Значних труднощів у період адаптації зазнають діти, які до 

    відвідування дитячого садка мало спілкувалися з однолітками. 

    У деяких випадках батьки свідомо обмежують спілкування своєї 

    дитини з ровесниками. Унаслідок цього з'являється недовіра до інших, 

    конфліктність, невміння попросити, невміння зачекати.

    4. Відчуття дискомфорту, якщо режим удома і в садочку кардинально

    5. відмінний у часі та послідовності.

    Адаптація дітей до дошкільного закладу завжди була й лишається

    найбільш складним періодом як для дитини та її батьків, так і для 

    педагогів дошкільного закладу. Врахування специфіки адаптаційного 

    періоду допоможе не лише знайти правильний підхід до малюка, а й 

    закласти передумови для його успішної соціалізації в новому колективі. 

    Адже характер пережитих емоційних станів у ранньому віці впливає на 

    успіхи й невдачі не тільки найближчого періоду шкільного життя, а й

    дорослого життя в майбутньому, оскільки емоційна пам'ять фіксує 

    позитивний чи негативний досвід у тих уявленнях, образах та цінностях,

    що визначають стосунки дитини зі світом.

     Умови успішної адаптації 

     Щоб перший день відвідування дитячого садка пройшов успішно,

     необхідно:

    1. Батькам не хвилюватися й не демонструвати свою тривогу напередодні

    відвідування ДНЗ, адже тривога і неспокій батьків передається дітям. 

    Відвідувати ДНЗ лише за умови, що малюк не хворіє.

    2. Батькам розповісти вихователю про індивідуальні особливості дитини, 

    що їй подобається, що ні, які вміння і навички сформовані, 

    якої допомоги потребує дитина.

    3. Педагогам важливо знати про методи заохочення і покарання, 

    які використовуються в сім'ї.

    4. Особливо важко переносять діти розлуку з батьками, якщо їх приводять 

    до 8 години ранку і залишають до вечора. У перші дні відвідування 

    дитсадка батьки не повинні залишати дитину одну, необхідно побути 

    з нею деякий час.

    5. Доцільно у перші дні приводити дитину тільки на прогулянку, 

    де умови нагадують домашні, тут дитині легко зорієнтуватися, 

    простіше познайомитися з вихователем та іншими дітьми.

    6. Звиканню до нових умов сприяє можливість «інтимізувати» обстановку,

    принести з собою свої іграшки. Улюблена іграшка захопить увагу дитини і 

    допоможе їй відволіктися від розлуки із близькими. Педагоги і батьки 

    мають умовити дитину залишити іграшку переночувати в садку 

    і на ранок знову з нею зустрітися. Нехай іграшка ходить у ДНЗ 

    разом із малюком щодня і знайомиться там з іншими дітьми. 

    Батькам слід дізнатися, що з іграшкою відбувалося ь дитячому садку, 

    хто з нею дружив, хто кривдив, чи не було їй сумно. Таким чином, 

    батьки дізнаються багато про перебіг адаптації

    малюка.

    7. Батькам слід увесь час пояснювати малюку, що він для них 

    залишився, як і раніше, дорогим і улюбленим.

    Перший тиждень перебування дитини в яслах проходить 

    дуже емоційно, тому дорослим, тим, хто оточує дитину вдо­ма та у дитсадку, 

    потрібно запастися терпінням. Найчастіше у такій ситуації батькам здається, 

    що поведінка дитини рап­тово міняється — малюк стає вередливим, 

    вечорами можуть бути несподівані істерики із приводу і безпідставні, 

    скандали, що супроводжуються криком, плачем, киданням 

    предметів і качанням на підлозі. Деякі батьки можуть хвилюватися, 

    побачивши таку різку зміну в поведінці дитини, і звину­вачувати в 

    цьому дошкільний заклад. Але причини в тому, що адаптація малюка 

    до дитсадка — це великий стрес для дитини, її нерви напружені, 

    тому потрібна розрядка. Крім того, в оточенні сторонніх дитина 

    часто стримує негативні емоції, тому виливаються вони у присутності 

    батьків лише ввечері вдома.

        Як допомогти дитині адаптуватися до ДНЗ

    1.   Створити спокійний, безконфліктний клімат у сім'ї, 

    берегти ослаблену нервову систему малюка. У ДНЗ і вдома

     не збільшувати, а зменшувати навантаження, на якийсь час

    припинити походи в цирк, театр, у гості. Скоротити перегляд телепередач.

    2.   Не реагувати на витівки малюка і не карати за капризи.

    3.   Батькам не залишати дитину в дитячому садку на цілий день!

     Перший тиждень — на 2—3 години, потім час необхідно поступово 

    збільшувати до 5—6 годин.

    4.   Батькам слід гратися з дитиною, використовуючи домашні іграшки, 

     у гру «Дитячий садок», де одна з іграшок буде дитиною. Простеживши,

     що «робить» ця іграшка, що говорить, допомогти дитині знайти іграшці 

    друзів. Вирішенню проблем дитини сприятиме орієнтування гри на 

    позитивні результати.

    5.   Із самого початку батькам слід допомогти дитині легко увійти 

    до дитячого садка. Адже вона вперше в житті розлучається з домівкою,

     з батьками, віддаляється від них, хоч і на кілька годин.

    6.   У перші дні відвідування садка батьки не повинні залишати дитину

     одну одразу, краще, щоб малюк сам відпустив маму або тата. Розлучаючись,

     батькам варто пообіцяти, що вони неодмінно повернуться за малюком. Мамі 

    й татові потрібно постійно говорити дитині, що вони її люблять.

    7.   Коли зранку батьки приводять малюка у ДНЗ, вихователі мають допомогти

     їм попрощатися з дитиною легко і швидко. Звичайно, батьки турбуються 

    про те, як буде їхньому малюку в дитсадку, але довгі прощання зі 

    стурбованим виразом об­личчя стривожать дитину, і вона довго не

     відпускатиме тата чи маму.

    8.  Необхідно й у вихідні дні дотримуватися такого режиму дня, 

    як і в дитячому садку!

    9. Не можна «кутати» дитину, одягати її слід відповідно до 

    температури у приміщенні дитячого садка.

    10. Якщо малюк важко розлучається з матір'ю, то бажано 

    перші кілька тижнів доручити відводити дитину в дитячий садок батькові.

    11. Батьки не повинні допускати перерви у відвідуванні дитсадка — 

    тиждень удома не тільки не допоможе малюкові адаптуватися, 

    але й продемонструє йому, що є інший варіант, якого можна всіма 

    силами добиватися, це може перерости у серйозні нервові захворювання і розлади.

    12. У деяких випадках потрібна консультація фахівця, а якщо малюк

     не адаптується до нових умов протягом року, можливо, краще припинити

     відвідувати дитячий садок. Навіть у цьому випадку необхідно ретельно 

    стежити за станом дитини, щоб пізніше, коли прийде час іти до школи, 

    не було подібних проблем.

     Показники адаптованості дитини раннього віку до ДНЗ:

    •      у дитини немає негативних емоцій

         (плачу, вередувань, негативних реакцій тощо);

    •      діяльність малюка відповідає віковим критеріям;

    •      дитина спокійно переходить від одного стану до іншого

        (від неспання до сну і навпаки), від одного виду діяльності до іншого;

    •      у дитини гарний апетит, глибокий спокійний сон;

    •      малюк бере активну участь у всіх режимних процесах,

         позитивно ставиться до них.